ватка
ВА́ТКА, и, ж.
Клаптик вати.
Кохав хлопець деревце – підпушував, поливав, водою оббризкував, листя протирав вогкою ваткою (О. Донченко);
Ішла [Оксана] до дзеркала і сердито душила на лобі чи підборідді поодинокі прищі. Спиняла кров ваткою з одеколоном (Валерій Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ватка — ва́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- ватка — -и, ж. Зменш. до вата. || Клаптик вати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ватка — ВА́ТКА, и, ж. Зменш. до ва́та; // Клаптик вати. При наявності видимих порушень її [шкіри] цілості (дряпини, порізи) необхідно.. перев’язати або заклеїти ваткою, змоченою колодієм (Як запоб. заразн. хвор.. Словник української мови в 11 томах