ватний
ВА́ТНИЙ¹, а, е.
1. Стос. до вати.
Марина поглянула на п'яту пацієнтки й похолола. Поспішаючи з перев'язкою, вона залишила біля ранки ватний тампончик, щедро змочений йодом (Микита Чернявський);
// Зробл. на ваті, підшитий ватою.
Круглий і грубий в своїй ватній шинелі, Доря примчався до риштовання (М. Коцюбинський);
Зараз вона спить. Рожева ватна ковдра тепло накриває її тіло (Б. Антоненко-Давидович);
У скраклі гуляють меткі хлопчаки, Вже босі, але штаненята – ще ватні! (І. Нехода);
* Образно. Раптом небо зовсім спустилося на гори, і, здалося, всі вершечки гір накрилися величезною сірою ватною ковдрою (О. Іваненко).
2. перен. Ослаблий, нездатний рухатися, діяти (від хвороби, переляку і т. ін.).
Він вiдчував себе дощенту знеможеним, з ватними ногами, з такими ж позбавленими сили руками (із журн.).
ВА́ТНИЙ², а, е, фіз.
Стос. до вата, ватів.
Ватне навантаження;
Ватний опір.
Значення в інших словниках
- ватний — ва́тний 1 прикметник від: вата ва́тний 2 прикметник від: ват Орфографічний словник української мови
- ватний — I -а, -е. Прикм. до вата. || Стос. до вати. || Зробл. на ваті, підшитий ватою. II -а, -е. Прикм. до ват. Ватний опір. Ватні втрати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ватний — ВА́ТНИЙ¹, а, е. Прикм. до ва́та; // Стос. до вати. Ватне виробництво; // Зробл. на ваті, підшитий ватою. Круглий і грубий в своїй ватній шинелі, Доря примчався до риштовання (Коцюб. Словник української мови в 11 томах