ватрище
ВА́ТРИЩЕ, а, с., діал.
Те саме, що ва́тра.
Ватрища тихі уночі горять (Я. Шпорта);
Судячи з того, що ватрища, на яких прилаштовувалися відра та казанки, лише розгорялися, здогадався: зупинилися ми недавно (Є. Доломан);
Надвечір ватрище погасло (Р. Іваничук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ватрище — ва́трище іменник середнього роду вогнище діал. Орфографічний словник української мови
- ватрище — -а, с., діал. Вогнище, багаття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ватрище — див. вогнище Словник синонімів Вусика
- ватрище — ВО́ГНИЩЕ (купа дров, хмизу і т. ін., що горить), БАГА́ТТЯ, ВОГО́НЬ, О́ГНИЩЕ розм., ОГО́НЬ розм., ВО́ГНИСЬКО розм., ВА́ТРА діал., ВА́ТРИЩЕ діал.; КУ́РИВО рідше, КУ́РИЩЕ діал. (димне для обкурювання). Словник синонімів української мови
- ватрище — ВА́ТРИЩЕ, а, с., діал. Вогнище, багаття. Ватрища тихі уночі горять (Шпорта, Мужність, 1951, 66). Словник української мови в 11 томах
- ватрище — Ватрище, -ща с. = ватра. Желех. Словник української мови Грінченка