ватяний

ВА́ТЯНИЙ, а, е.

Те саме, що ва́тний¹.

Марійка побачила жінку в теплій хустці і ватяному піджаку (О. Донченко);

Увійшов Йонька в облізлій заячій шапці, теплій сардачині, з якої висіло ватяне рам'я (Григорій Тютюнник);

Данько віддав Яношеві свою ватяну свитку, а Янош йому – шинелю (О. Гончар);

Галя схопила ватяний тампон, щоб запудрити собі обличчя (Валерій Шевчук);

Він знав, що вона теж неспокійна, сама собі не подобається: і голос не той, і ходити не вміє по сцені, ноги мов не її – ватяні (Б. Левін).