вахмістр
ВА́ХМІСТР, а, ч.
Військове звання унтер-офіцерського складу кавалерії та артилерії в арміях деяких європейських країн, а також у російській армії (кавалерія, і козачі війська, а також корпус жандармів) до 1917 року.
[Єгер:] Півроку був я у послузі, .. чистив чоботи вахмістрові, коня глядів (Леся Українка);
– Ось Максим Сірко, вахмістр лейб-гусарського .. полку (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вахмістр — ва́хмістр іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- вахмістр — -а, ч., військ. У дореволюційній армії – старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії та кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вахмістр — ва́хмістр (нім. Wachtmeister) звання (чин) і посада молодшого командного складу в кавалерії і кінній артилерії деяких армій, зокрема царської армії. Словник іншомовних слів Мельничука
- вахмістр — ВА́ХМІСТР, а, ч., військ. У дореволюційній армії — старший із унтер-офіцерських чинів у кавалерії і кінній артилерії, якому в піхоті відповідав чин фельдфебеля. [Єгер:] Півроку був я у послузі, .. чистив чоботи вахмістрові, коня глядів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах