вашець
ВА́ШЕЦЬ, ВА́ШМОСЦЬ, і, ж., заст.
Те саме, що Ва́ша (їх) ми́лість (заст. ми́лость) (див. ми́лість).
Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари (Номис);
[Возний (Петру):] Ти, вашець, – теє-то як його – куда [куди] тепер помандруєш? (І. Котляревський);
– Приніс нас, паніматочко, сивий кінь до вашеці на поклін від князя молодого до двора золотого (Ю. Федькович);
– Господар мене заб'є. Помилуйте, вашмосць! (В. Малик);
Побачивши отамана, вклонився [паламар] низенько: – Чолом, вашмосць (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вашець — Ва́шець: — Ваша милість [15] — ваша честь, вашій честі (звертання) [XII] Словник з творів Івана Франка
- вашець — ВА́ШЕЦЬ, і, ж., заст. Те саме, що Ва́ша ми́лість ( див. ваш). Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари (Номис, 1864, № 345). Словник української мови в 11 томах
- вашець — Вашець, -шеці ж. Ваша милость (титулъ). Котл. Н. П. 396. Просили батько й мати і я вашеці прошу на ці чесні дари. Ном. № 345. Словник української мови Грінченка