вверху

ВВЕРХУ́ (УВЕРХУ́), присл., рідко.

Те саме, що вгорі́.

Смерека вже не росте в височінь, а розкладається вшир, стає крислатою, гілчастою. Вверху густо поростає суччям, а внизу з неї обвисають хвости – сухе галуззя, вкрите мохом (Г. Хоткевич);

Шатра їх, як Мирослава зблизька приглянулася, .. накриті вверху для забезпеки від дощу великими шапками з кінської шкіри (І. Франко).