вгачений

ВГА́ЧЕНИЙ (УГА́ЧЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до вгати́ти¹.

Ох уже цей Мандрівець, усе це його витівки, шалені гроші вгачені в це, зате як його тут люблять! (із журн.);

// вга́чено, безос. пред.

– Ну, та й капіталу ж тут угачено! – дивуючись, скрикнув я (Панас Мирний);

– Та ж йому й на думку не спаде, скільки в цей проклятущий ладан угачено грошей! – і пані заплакала (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вгачений — вга́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вгачений — див. угачений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вгачений — ВГА́ЧЕНИЙ (УГА́ЧЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вгати́ти¹; // вга́чено, безос. присудк. сл. — Ну, та й капіталу ж тут угачено!... Словник української мови в 11 томах