вгвинчування

ВГВИ́НЧУВАННЯ (УГВИ́НЧУВАННЯ), я, с.

Дія за знач. вгви́нчувати.

Для угвинчування шурупів дриль працює на малих обертах (із журн.);

Через специфіку деяких ґрунтів усі палі, труби, спеціальне спорядження треба вводити під землю лише шляхом удавлювання та вгвинчування без механічного впливу вібрацій (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вгвинчування — (угвинчування), -я, с. Дія за знач. вгвинчувати (угвинчувати). Великий тлумачний словник сучасної мови