1. Словник української мови у 20 томах

вдало

ВДА́ЛО (рідко УДА́ЛО).

Присл. до вда́лий.

Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (О. Донченко);

[Аркадій:] Він робив складні операції, правда, не завжди вдало (О. Корнійчук);

Побачила Мальва – застигли рибки .. Приглянулася пильніше – тож неживі вони, хтось так удало вирізьбив їх у мармурі (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вдало — вда́ло прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. вдало — (рідко удало). Присл. до вдалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вдало — ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО (УДА́ЛО), ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ (ПО-ЛЮ́ДСЬКИ), ПОРЯ́ДНО рідше, ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУ розм., ДОБРЯ́ЧЕ підсил. розм., ЗДО́РОВО розм., ЛА́ДНО розм., ЛЕ́ПСЬКО розм., ПО-БО́ЖОМУ розм., ФА́ЙНО діал. Словник синонімів української мови
  4. вдало — ВДА́ЛО (рідко УДА́ЛО). Присл. до вда́лий. Почуття задоволення від великої, вдало виконаної роботи пожвавлювало рухи, сильніше примушувало битися серце (Донч., І, 1956, 483); [Аркадій:] Він робив складні операції, правда, не завжди вдало (Корн., І, 1955, 131). Словник української мови в 11 томах