вдев'яте
ВДЕВ'Я́ТЕ (УДЕВ'Я́ТЕ), присл.
У дев'ятий раз.
Горбань теж поспішає за ними. – Нічого, – каже він, – це вже вдев'яте за історію Франції вороги вторгаються в Париж, Францію можна стиснути, здавити, але задушити – ніколи! (О. Іваненко);
У квітні 1207 р. Рюрика знову вигнав Всеволод Святославович, а Рюрик Всеволода – наприкінці жовтня того ж року і сидів (удев'яте) в Києві до весни 1210 р. (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me