вдумливий
ВДУ́МЛИВИЙ, а, е.
1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь.
Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Леся Українка);
// У якому виражається серйозність, зосередженість.
Третій подорожній, закутаний у парусиновий плащ, .. дивився вдумливими сивими очима на широкий краєвид (М. Коцюбинський);
Це ще зовсім молода, трохи сухорлява жінка з вдумливим блідуватим обличчям і проникливим поглядом (Яків Баш).
2. Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в суть питання; продуманий.
Свою працю, вдумливу, кревну, він, Дмитро, немарне [немарно] вкладав у чорну землю (М. Стельмах);
Дуже радів Іван Іванович, коли відповіді студентів були творчими, вдумливими, аналітичними, без догматизму (з публіц. літ.).
Значення в інших словниках
- вдумливий — вду́мливий прикметник Орфографічний словник української мови
- вдумливий — -а, -е. 1》 Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в сутність чого-небудь. || В якому виражається серйозність, зосередженість. 2》 Здійснений на основі глибокого, серйозного роздумування, вникнення в сутність питання; продуманий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вдумливий — див. поважний Словник синонімів Вусика
- вдумливий — СЕРЙО́ЗНИЙ (який вдумливо, розважливо ставиться до життя, справи і т. ін., не здатний до легковажності), ПОВА́ЖНИЙ, СТАТЕ́ЧНИЙ, ВДУ́МЛИВИЙ, РОЗВА́ЖЛИВИЙ, ПОВА́ЖЛИВИЙ рідко, ПОЗИТИ́ВНИЙ. Словник синонімів української мови
- вдумливий — ВДУ́МЛИВИЙ, а, е. 1. Здатний серйозно, зосереджено думати, мислити, заглиблюватися в суть чого-небудь. Обличчя здавалося вирізьбленим скупою на легкі ефекти рукою вдумливого артиста (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах