вдягачка
ВДЯГА́ЧКА, и, ж., розм.
Те саме, що вдяга́нка.
– У мене все нове, казав той [Кузьма], опріч взувачки, вдягачки та злиднів... (М. Сиротюк);
– Коли вже хочете мене зодягти, то дайте сорочку .. та міцні чоботи, та якусь просту вдягачку, найліпше б хутряну (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me