1. Словник української мови у 20 томах

вегетація

ВЕГЕТА́ЦІЯ, ї, ж.

Ріст і активна (на відміну від стану спокою) життєдіяльність рослинних організмів.

У річному циклі життя плодових рослин легко відрізнити два періоди: період вегетації та період відносного спокою (з наук. літ.);

Кожне стебло банана протягом вегетації дає тільки один урожай, а відплодоносивши, відмирає (з наук.-попул. літ.);

У природних біогеоценозах відтворення родючості здійснюється за рахунок решток лучних трав, що відмирають щорічно в кінці вегетації (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вегетація — вегета́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вегетація — -ї, ж., бот. Ріст і розвиток рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вегетація — Ріст Словник чужослів Павло Штепа
  4. вегетація — вегета́ція (від лат. vegetatio – оживлення, виростання) ріст і розвиток рослин. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. вегетація — ВЕГЕТА́ЦІЯ, ї, ж., бот. Ріст і розвиток рослин. В річному циклі життя плодових рослин легко відрізнити два періоди: період вегетації та період відносного спокою (Сад. і ягідн., 1957, 41). Словник української мови в 11 томах