ведмедяка

ВЕДМЕДЯ́КА, и, ч.

Збільш. до ведмі́дь 1.

Велетенський ведмедяка, похитуючись, вийшов із лісових хащів (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ведмедяка — ведмедя́ка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ведмедяка — -и, ч. Збільш. до ведмідь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ведмедяка — Ведмедяка, -ки м. Большой медвѣдь. Аф. 312. Словник української мови Грінченка