везикула
ВЕЗИ́КУЛА, и, ж.
1. вет., мед. Первинний елемент висипу на шкірі та слизових оболонках людини й тварин у вигляді невеличкого пухирця, заповненого рідиною.
Везикули можуть виникати при різноманітних шкірних захворюваннях, у тому числі при екземі та герпесі (з наук. літ.);
Віспяні везикули.
2. анат. Сім'яний міхурець.
Переохолодження, хронічний простатит, недоліковані венеричні хвороби призводять до запалення везикул (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- везикула — вези́кула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови