везикулографія

ВЕЗИКУЛОГРА́ФІЯ, ї, ж., вет., мед.

Рентгенологічне дослідження сім'яних міхурців після введення контрастної речовини.

Везикулографія дає можливість виявити патологічні зміни у сім'яних міхурцях (з наук. літ.);

Везикулографію було проведено хворому з пухлинним ураженням сечового міхура (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. везикулографія — -ї, ж. Метод рентгенографії сім'яних міхурців після введення контрастної речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови