векторелектрокардіографія

ВЕКТОРЕЛЕКТРОКАРДІОГРА́ФІЯ, ї, ж., вет., мед.

Те саме, що векторкардіогра́фія.

Хворим, які перенесли інсульт, вимірювали рівні систолічного і діастолічного артеріального тиску, проводили векторелектрокардіографію (з наук. літ.);

Впровадження в клінічну практику методу векторелектрокардіографії дозволило суттєво розширити можливості вивчення електрогенезу серця (з наук.-попул. літ.).