веларій
ВЕЛА́РІЙ, я, ч.
Парусиновий навіс над амфітеатром у Стародавньому Римі.
Веларій натягали над Колізеєм для захисту глядачів від сонця та дощу (з наук.-попул. літ.);
У театрах і на аренах веларій натягували на спеціальні щогли, які трималися на кронштейнах на останньому поверсі будівлі (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me