веларій

ВЕЛА́РІЙ, я, ч.

Парусиновий навіс над амфітеатром у Стародавньому Римі.

Веларій натягали над Колізеєм для захисту глядачів від сонця та дощу (з наук.-попул. літ.);

У театрах і на аренах веларій натягували на спеціальні щогли, які трималися на кронштейнах на останньому поверсі будівлі (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me