великопанський
ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е.
Власт. або належний великому панству, вищим суспільним верствам.
Патри [патери] єзуїти всюди швендяють і на вчителів пхаються по великопанських православних домах (А. Чайковський);
Хоч Кочубеї були великі пани і хоч їх новий двір подобав уже на великопанську палату, та звичаї в них водилися ще старосвітські (Б. Лепкий);
Він [кооператор] виявляв великопанські нахили і стояв за тим, що на порядних людей мусять шити швачки (В. Підмогильний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- великопанський — великопа́нський прикметник Орфографічний словник української мови
- великопанський — -а, -е. Який належить до вельможного панства, властивий йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- великопанський — ВЕЛИКОПА́НСЬКИЙ, а, е. Властивий або належний великому панству, вищим поміщицьким верствам. [Монтаньяр:] Послухай, громадянине, ти знаєш, я, монтаньяр, ненавижу тебе і всі твої великопанські мрії (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах