1. Словник української мови у 20 томах

великоротий

ВЕЛИКОРО́ТИЙ, а, е.

Який має великий рот; ротатий.

У роботі висвітлено питання селекції коропових риб, канального сома; вирощування товарної риби; живлення коропа та великоротого буфало; одержання нащадків строкатого товстолоба (з наук. літ.);

Зазвичай судак і щука живуть у місцях із прохолодною, а великоротий окунь – у зонах із теплішою водою (з наук.-попул. літ.);

Знайомець Микити з автобіографічної повісті О. М. Толстого “Дитинство Микити” – кучерявий, кирпатий і великоротий Степан Карнаушкін (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. великоротий — великоро́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. великоротий — -а, -е. У якого великий рот. Великий тлумачний словник сучасної мови