велогонщик
ВЕЛОГО́НЩИК, а, ч.
Те саме, що велоперего́нник.
На трасі можна було побачити не лише найкращих українських велогонщиків, а й представників Росії, Молдови, Греції та Швейцарії – всього понад сто учасників (з газ.);
* У порівн. Незабаром з'явився й Сашко: на саме подвір'я в'їхав велосипедом, вкотився хвацько, на манір велогонщика (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- велогонщик — велого́нщик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- велогонщик — -а, ч. Велосипедист-спортсмен, майстер швидкої їзди. Великий тлумачний словник сучасної мови
- велогонщик — ВЕЛОГО́НЩИК, а, ч. Велосипедист-спортсмен, майтстер швидкої їзди. Словник української мови в 11 томах