велодоріжка

ВЕЛОДОРІ́ЖКА, и, ж.

Зменш. до велодоро́га.

Автономним, незалежним видом велодоріжки є двобічна велодоріжка, що пролягає за межами проїзної частини і дозволяє їхати в обох напрямках (з навч. літ.);

У західноєвропейських країнах велосипед і велодоріжка – такі ж звичні речі, як світлофор чи тротуар (із журн.);

Наймальовничiшi та найкомфортнiшi велодорiжки – у Центральному парку Нью-Йорка (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me