велодоріжка
ВЕЛОДОРІ́ЖКА, и, ж.
Зменш. до велодоро́га.
Автономним, незалежним видом велодоріжки є двобічна велодоріжка, що пролягає за межами проїзної частини і дозволяє їхати в обох напрямках (з навч. літ.);
У західноєвропейських країнах велосипед і велодоріжка – такі ж звичні речі, як світлофор чи тротуар (із журн.);
Наймальовничiшi та найкомфортнiшi велодорiжки – у Центральному парку Нью-Йорка (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me