веломопед

ВЕЛОМОПЕ́Д, а, ч.

Спеціальний варіант мопеда, у якому двигун внутрішнього згоряння поєднано з педальним приводом.

При відпрацюванні швидкості на треку широко використовують веломопед, технічними характеристиками якого є плавний хід і контроль швидкості руху (із журн.);

Випущено перший у світі мініатюрний електричний велосипед (а точніше, веломопед), двигун якого живиться від 24-вольтової батарейки (з газ.);

Продається унікальний японський веломопед “Хонда” в чудовому стані (з мови реклами).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me