веломопед
ВЕЛОМОПЕ́Д, а, ч.
Спеціальний варіант мопеда, у якому двигун внутрішнього згоряння поєднано з педальним приводом.
При відпрацюванні швидкості на треку широко використовують веломопед, технічними характеристиками якого є плавний хід і контроль швидкості руху (із журн.);
Випущено перший у світі мініатюрний електричний велосипед (а точніше, веломопед), двигун якого живиться від 24-вольтової батарейки (з газ.);
Продається унікальний японський веломопед “Хонда” в чудовому стані (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me