1. Словник української мови у 20 томах

велосипедист

ВЕЛОСИПЕДИ́СТ, а, ч.

1. Той, хто їздить на велосипеді.

Тільки попід тинами летів усе далі й далі якийсь велосипедист, пригнувшись до руля (В. Кучер);

Польовою дорогою, що сіріла з соняшничиння до Кодими, їхали велосипедисти (М. Вінграновський);

У кінці XIX – на початку XX століття у світі налічувалося близько мільйона велосипедистів (з наук.-попул. літ.).

2. Спортсмен, який займається велосипедним спортом.

[Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка);

Безпосереднє проведення змагань покладається на суддівські колегії, затверджені управлінням і федерацією велосипедистів області (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велосипедист — велосипеди́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. велосипедист — [веилосиепеидист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. велосипедист — -а, ч. Людина, яка їздить на велосипеді, займається велосипедним спортом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. велосипедист — Самокотник Словник чужослів Павло Штепа
  5. велосипедист — ВЕЛОСИПЕДИ́СТ, а, ч. Людина, що їздить на велосипеді, займається велосипедним спортом. [Милевський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах