велоспорт

ВЕЛОСПО́РТ, у, ч.

Вид спорту – їзда на велосипедах.

Велоспорт включає такі дисципліни, як перегони на треку, шосе, пересіченій місцевості, а також маунтинбайк, велополо, велобол та фігурна їзда на велосипеді (з наук.-попул. літ.);

На чемпіонаті світу з велоспорту, що стартував у німецькому Штутгарті, розіграно перші комплекти нагород (з газ.);

Серед нинішньої молоді, яка обирає активне дозвілля, популярний екстремальний велоспорт. Хлопці їздять з великою швидкістю, долають природні та штучні перешкоди, стрибають у кількаметрові провалля (з газ.);

Найбільш розвиненою у комерційному плані дисципліною велоспорту є шосейний (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велоспорт — велоспо́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. велоспорт — -у, ч. Велосипедний спорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велоспорт — велоспо́рт (від вело... і спорт) їзда на велосипеді з спортивною метою; включає гонки на шосе, на пересіченій місцевості (велокрос), велодромі, а також велобол та фігурну їзду на велосипеді. Словник іншомовних слів Мельничука