венет

ВЕНЕ́Т¹ див. вене́ди.

ВЕНЕ́Т², а, ч., іст.

Представник однієї з двох головних партій (дим) у Візантії, до якої належали ортодоксальні аристократи і великі землевласники.

До Юстініана .. ворогування те підігрівалося одним: венети – прихильники православ'я, прасини – монофісити [монофізити], ті, що не пристали до рішень Халкідонського собору (Д. Міщенко);

Знов усе було пишно й барвисто .. знов урочисто й піднесено виголошували дімархи венетів і прасинів належні повітання, повторювані, згідно з правилами церемонії, точно визначене число разів (П. Загребельний);

І ратилися межи собою прасини й венети, й кров річками бігла, й многі діти полишалися сиротами, а жони вдовицями (І. Білик).