венеціанці
ВЕНЕЦІА́НЦІ, ів, мн. (одн. венеціа́нець, нця, ч.; венеціа́нка, и, ж.).
Жителі Венеції.
[Річард:] Я вже ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди, облесливих речей венеціанців (Леся Українка);
У Потоцького був чудовий хор-капела під керівництвом венеціанця Петруччі (З. Тулуб);
У ХІІІ ст. венеціанець Марко Поло побував у Азії і залишив записки про подорож (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- венеціанці — -ів, мн. (одн. венеціанець, -нця, ч.; венеціанка, -и, ж.). Мешканці Венеції. Великий тлумачний словник сучасної мови
- венеціанці — ВЕНЕЦІА́НЦІ, ів, мн. (одн. венеціа́нець, нця, ч.; венеціа́нка, и, ж.). Мешканці Венеції. [Річард:] Я вже ситий тих пишнот, бенкетів, пестливої венеціанок вроди, облесливих речей венеціанців (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах