венеційці

ВЕНЕЦІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. венеці́єць, і́йця, ч.; венеці́йка, и, ж.).

Те саме, що венеціа́нці.

Випив лише четверту частину, а Його Величність, помітивши, що венецієць випити більше не годен, і наперед знаючи про це його невміння, повелів узяти в нього чашу – і вже порожню повернути йому (Є. Гуцало);

А венецієць вчив нас фехтуванню та як конем по науці правити (Ю. Логвин);

Кожен танцював свого танцю: греки – грецького, венеційці – венецького, а русини гатили гопака (Валерій Шевчук);

На П'яццале Рома Респондент звільнив сидяче місце для якоїсь пані в пончо і панчохах, а мені й Докторові повідомив, що венеційки дивляться прямо в очі, після чого до самої Ферровії намагався ловити погляди присутніх на палубі жінок і увесь час вертів головою (Ю. Андрухович).