вензель
ВЕ́НЗЕЛЬ, я, ч.
Пов'язані між собою або переплетені у візерунок початкові літери імені та прізвища або імені, по батькові та прізвища.
В одному з вікон красувався вензель “ЄФТ”, початкові літери її ймення, Єкатерини Толстої (О. Ільченко);
На довгому столі у високих келихах зі старовинними вензелями пінилося іскристе вино (В. Собко);
Карета з гетьманськими вензелями на дверцятах рушила з місця (Ю. Мушкетик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вензель — -я, ч. Пов'язані між собою або перевиті в малюнок початкові літери власних імен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Вензель — Ве́нзель іменник чоловічого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- вензель — ве́нзель (від польс. wezel – вузол) художньо написані ініціали, що утворюють узор. Інша назва – шифр. Словник іншомовних слів Мельничука
- вензель — Ве́нзель, ве́нзля, -злеві, -злем; ве́нзлі, -злів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вензель — ВЕ́НЗЕЛЬ, я, ч. Пов’язані між собою або перевиті в малюнок початкові літери власних імен. В одному з вікон красувався вензель "ЄФТ", початкові літери її ймення, Єкатерини Толстої (Ільч. Словник української мови в 11 томах
- вензель — (польс.) Орнаментальне зображення початкових літер імені й прізвища власника споруди. Виконане на медальйоні, картуші, дошці воно часто співпадало з пластичними акцентами на фасадах або в інтер'єрах. Архітектура і монументальне мистецтво