1. Словник української мови у 20 томах

венозний

ВЕНО́ЗНИЙ, а, е, анат.

Стос. до вени, вен.

Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок супроводжується набряком, болем, відчуттям тяжкості в ногах, судомами, венозними виразками (з наук. літ.);

Найбільші вени великого кола кровообігу – верхня і нижня порожнисті – приносять венозну кров до правого передсердя (з навч. літ.);

На скроні дрижав синій слід венозної жилки (В. Кучер).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. венозний — вено́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. венозний — -а, -е, анат. Прикм. до вена. Венозна система — сукупність кровоносних судин, що несуть венозну кров із органів і тканин до серця в праве передсердя. Венозний кут — місце злиття підключичної та внутрішньої яремної вен. Венозний тиск — тиск крові, що циркулює у венах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. венозний — Вено́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. венозний — ВЕНО́ЗНИЙ, а, е, анат. Прикм. до ве́на. На скроні дрижав синій слід венозної жилки (Кучер, Зол. руки, 1948, 41); Бідна на кисень кров, яка має більш темне забарвлення, називається венозною (Метод, викл. анат.., 1955, 89). Словник української мови в 11 томах