1. Словник української мови у 20 томах

вентилювати

ВЕНТИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., що.

Здійснювати вентиляцію (у 1 знач.).

Теплові насоси застосовують, щоб опалювати будинки, охолоджувати або осушувати повітря в кімнатах, вентилювати приміщення і т. ін. (з наук.-техн. літ.);

Якщо температура і вологість повітря більші, ніж потрібно, теплицю вентилюють (з навч. літ.);

Потрібно добре вентилювати низ льоху, щоб була можливість довго зберігати картоплю, буряк, моркву і т. ін. (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вентилювати — вентилюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вентилювати — Провітрювати, продувати; Словник синонімів Караванського
  3. вентилювати — -юю, -юєш, недок., перех. Провітрювати приміщення, здійснювати вентиляцію (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вентилювати — ПРОВІ́ТРЮВАТИ (давати доступ свіжому повітрю у приміщення), ВИВІ́ТРЮВАТИ рідше, ПРОСВІЖА́ТИ, ВЕНТИЛЮВА́ТИ (перев. вентилятором). — Док.: прові́трити, ви́вітрити, просвіжи́ти, провентилюва́ти. Словник синонімів української мови
  5. вентилювати — Вентилюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вентилювати — ВЕНТИЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., перех. Провітрювати приміщення, здійснювати вентиляцію (в 1 знач.). Якщо температура і вологість повітря більші, ніж потрібно, теплицю вентилюють (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 54). Словник української мови в 11 томах