вепреня
ВЕПРЕНЯ́, я́ти, с.
Дике порося, маля вепра.
У лісі біля замкових руїн вполювали великого вепра, а мале вепреня спочатку ніхто не помітив, аж коли воно вискочило з кущів і побігло в протилежний від мисливців бік (з мемуарної літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me