вепреня

ВЕПРЕНЯ́, я́ти, с.

Дике порося, маля вепра.

У лісі біля замкових руїн вполювали великого вепра, а мале вепреня спочатку ніхто не помітив, аж коли воно вискочило з кущів і побігло в протилежний від мисливців бік (з мемуарної літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me