верблюжка
ВЕРБЛЮ́ЖКА, и, ж.
Те саме, що верблю́дка 1.
Степ Ягничевого дитинства, – колись він аж сіллю білів у спеку, потрісканий. Курай та верблюжка тільки й росли (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верблюжка — -и, ж. Маленька самичка верблюда. Великий тлумачний словник сучасної мови