1. Словник української мови у 20 томах

вербняк

ВЕРБНЯ́К, ВЕРБНИ́К, у́, ч., збірн.

Зарості верб або верболозу; вербовий гай.

Весняна повідь підхопила його й понесла хутко-хутко, кружляючи поміж сокорами, вербами, дубами, крізь чудові зарості вербняку й лози (О. Довженко);

Тису стискають густі вербняки (Ю. Гойда);

Десь у прибережному вербняку моторошно завивав сич (В. Чемерис).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербняк — вербня́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вербняк — див. вербник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербняк — див. верба Словник синонімів Вусика
  4. вербняк — ВЕРБОЛІ́З (кущ, рідше — невелике дерево з довгими й тонкими гілками та вузьким листям, а також зарості цієї рослини), ЛОЗА́, ЛОЗИ́НА, ТАЛ, ТА́ЛА рідше, ШЕЛЮГА́, ШЕЛЮ́Г рідше; КРАСНОТА́ЛЬ (червоний верболіз); ЛОЗНЯ́К, ЛОЗИ́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. вербняк — ВЕРБНЯ́К див. вербни́к. Словник української мови в 11 томах
  6. вербняк — Вербняк, -ка м. = вербник. Желех. Словник української мови Грінченка