вербонька
ВЕ́РБОНЬКА, и, ж.
Пестл. до верба́.
Годі, друже, розмовляти; Годі, друже, нам зітхати, – Будемо мовчать, Як ті вербоньки похилі, – Загадавшись, на могилі Купкою стоять (П. Грабовський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вербонька — ве́рбонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- вербонька — -и, ж. Пестл. до верба. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вербонька — ВЕ́РБОНЬКА, и, ж. Пестл. до верба́. Годі, друже, розмовляти; Годі, друже, нам зітхати, — Будемо мовчать, Як ті вербоньки похилі — Загадавшись, на могилі Купкою стоять (Граб., І, 1959, 592). Словник української мови в 11 томах