веретільниця
ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, ВЕРЕТІ́ННИЦЯ, і, ж.
Безнога, схожа на змію ящірка родини веретільницевих.
Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку і шукали дороги на землю (О. Маковей);
– Та то веретільниці – великі ящірки (О. Іваненко);
Веретільниця вирізняється лискучою гладкою шкірою та ламким хвостом (з наук.-попул. літ.);
Веретінниця не завдає шкоди людині, а приносить лише користь, знищуючи різних шкідників (із журн.);
Із плазунів на Волині у значній кількості зустрічаються ящірки, вуж звичайний, черепаха болотяна, рідко можна побачити гадюку, мідянку та веретінницю ламку (з Інтернету).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- веретільниця — вереті́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- веретільниця — -і, ж. Безнога, схожа на змію ящірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- веретільниця — Я́ЩІРКА (невеликий плазун із видовженим тілом і довгим хвостом); ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, МІДЯНИ́ЦЯ (без ніг, схожа на змію). Ящірки раз у раз перетинали нашу дорогу (М. Коцюбинський); Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку й шукали дороги на землю (О. Маковей). Словник синонімів української мови
- веретільниця — ВЕРЕТІ́ЛЬНИЦЯ, і, жін. Безнога, схожа на змію ящірка. Вуж і веретільниці порозлазилися по ліжку і шукали дороги на землю (Осип Маковей, Вибр., 1954, 334); — Та то веретільниці — великі ящірки (Оксана Іваненко, Ліс. казки, 1954, 61). Словник української мови в 11 томах
- веретільниця — Веретільниця, -ці ж. 1) = веретільник. Вх. Пч. I. 16. 2) Родъ рыбы. Шух. I. 24. 3) Злая женщина. Словник української мови Грінченка