1. Словник української мови у 20 томах

вермут

ВЕ́РМУТ, у, ч.

Виноградне вино, настояне на ароматичних травах (полин, м'ята і т. ін.).

П'ю часом трошки вина, що називається вермутом (М. Коцюбинський);

Старий селянин обносив гостей вермутом. На підносі повні чарки (Л. Смілянський);

Вермути роблять із якісного вина, виготовленого з відбірного білого та червоного винограду (з наук.-попул. літ.);

Першим центром виробництва вермутів було італійське місто Турин, що розташоване в області П'ємонт, відомій своїми родючими рівнинами (з Інтернету).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вермут — Вино, горілка [XI] Словник з творів Івана Франка
  2. вермут — ве́рмут іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. вермут — -у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах, передусім на полину гіркому (вермуті). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вермут — Сухе або солодке вино (12-20% алкоголю), яке отримують шляхом додавання до білих вин спиртових наливок, настояних на травах і прянощах (м'ята, полин, шафран тощо). Універсальний словник-енциклопедія
  5. вермут — ВЕ́РМУТ, у, ч. Солодке виноградне вино, настояне на ароматичних травах. П’ю часом трошки вина, що називається вермутом (Коцюб., III, 1956, 328). Словник української мови в 11 томах