вермікуліт

ВЕРМІКУЛІ́Т, у, ч.

Мінерал із групи гідрослюд перев. бурого або жовтого кольору.

У надрах України виявлено різні за величиною промислові запаси. Ідеться про апатит, фосфорити, ванадій, свинець, цинк, тантал, стронцій, срібло, вермікуліт та інші корисні копалини (з наук. літ.);

Вермікуліт використовується як тепло- та звукоізоляційний вогнетривкий матеріал, для поліпшення структури ґрунтів і т. ін. (з наук.-попул. літ.);

Розроблено банк даних матеріалів чорної, кольорової металургії та енергетики, що містить відомості про теплоізоляційні матеріали на основі вермікуліту, перліту та ін. (з мови документів);

Золотою слюдою називають вермікуліт за його характерний золотисто-бурий колір (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вермікуліт — Вермикулит — vermiculite — Vermiculit — мінерал класу силікатів, групи триоктаедричних гідрослюд. Алюмосилікат шаруватої будови. Формула: (Mg, Fe2+, Fe3+)3[(OH)2(Al,Si)4•4H2O. Хім. Гірничий енциклопедичний словник
  2. вермікуліт — вермікулі́т (від лат. vermiculus – черв’ячок) мінерал класу силікатів, переважно бурого, жовтого кольору. Використовують як термо- та звукоізоляційний матеріал, для поліпшення структури грунтів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука