верстаний
ВЕ́РСТАНИЙ, а, е, полігр.
Дієпр. пас. до верста́ти 2.
Від верстаної щойно книжки віяло свіжим друком (з газ.);
Верстаний варіант газети надійшов до коректора для останньої правки (з газ.);
// ве́рстано, безос. пред.
Номер набрано та верстано у редакції газети (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me