верстаний

ВЕ́РСТАНИЙ, а, е, полігр.

Дієпр. пас. до верста́ти 2.

Від верстаної щойно книжки віяло свіжим друком (з газ.);

Верстаний варіант газети надійшов до коректора для останньої правки (з газ.);

// ве́рстано, безос. пред.

Номер набрано та верстано у редакції газети (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстаний — ве́рстаний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. верстаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до верстати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови