1. Словник української мови у 20 томах

верстатка

ВЕРСТА́ТКА, и, ж., заст.

Друкарський інструмент для ручного складання тексту.

З дванадцяти до двох ночі – в друкарню, за верстатки, до складання (В. Еллан-Блакитний);

Руки Ольжині .. стискають набірну верстатку та покльоцаний відбитками пальців друкарський папір (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстатка — верста́тка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. верстатка — -и, ж. Друкарський інструмент для ручного складання, набору. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. верстатка — ВЕРСТА́ТКА, и, ж. Друкарський інструмент для ручного складання, набору. З дванадцяти до двох ночі — в друкарню, за верстатки, до складання (Еллан, II, 1958, 43). Словник української мови в 11 томах