верствуватий

ВЕРСТВУВА́ТИЙ, а, е.

Який складається із верств (див. верства́² 1).

Верствувата товща гори складена вапняками сарматського віку з досить великою кількістю піщаного матеріалу, уламками черепашок молюсків і верствами вапнякових пісковиків (з наук. літ.);

У будові надзаплавної тераси, крім давньоалювіальних пісків, багато верствуватих суглинків і супісків (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me