верствуватий
ВЕРСТВУВА́ТИЙ, а, е.
Який складається із верств (див. верства́² 1).
Верствувата товща гори складена вапняками сарматського віку з досить великою кількістю піщаного матеріалу, уламками черепашок молюсків і верствами вапнякових пісковиків (з наук. літ.);
У будові надзаплавної тераси, крім давньоалювіальних пісків, багато верствуватих суглинків і супісків (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me