1. Словник української мови у 20 томах

вертел

ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат.

Те саме, що вертлю́г 1.

Йдучи поряд, обидва м'язи проходять під пахвинною зв'язкою на стегно і прикріплюються до малого вертела стегнової кістки (з наук. літ.);

Тіло стегнової кістки закінчується великим вертелом – місцем прикріплення грушоподібного м'яза, а також середнього і малого сідничних м'язів (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертел — ве́ртел іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вертел — -а, ч., анат. Те саме, що вертлюг 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертел — ВЕРТЛЮ́Г (горб у верхній частині гомілкової кістки, до якого прикріплені м'язи стегна), ВЕ́РТЕЛ. Словник синонімів української мови
  4. вертел — ВЕ́РТЕЛ, а, ч., анат. Те саме, що вертлю́г 1. Словник української мови в 11 томах