вертливо

ВЕРТЛИ́ВО.

Присл. до вертли́вий.

– Дмитре, тебе шеф викликає, – сказала на ходу Людочка, вертливо пробігаючи через загальну кімнату в свій закуток із комп'ютером (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертливо — вертли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови