1. Словник української мови у 20 томах

вертлявий

ВЕРТЛЯ́ВИЙ, а, е.

Надто рухливий, метушливий.

Колісник ішов .. за швидким і вертлявим своїм земляком (Панас Мирний);

Приазовські степи кишіли качками – свіязями, вертлявими шилохвостами (Л. Дмитерко);

Вона й раніше була аж надто тендітною, слабенькою, але завжди – вертлявою, як дзиґа, непосидючою (Д. Ткач).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертлявий — вертля́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вертлявий — -а, -е. Дуже, занадто рухливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертлявий — Крутій, крутько, крутихвіст, непосидючий, непосидюха, непосидюшка, жвавий Словник чужослів Павло Штепа
  4. вертлявий — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  5. вертлявий — РУХЛИ́ВИЙ (про людину — повний життєвої сили, енергії, здатний швидко рухатися), ЖВА́ВИЙ, МОТО́РНИЙ, ШВИДКИ́Й, МЕТКИ́Й, ПРОВО́РНИЙ, ПРУДКИ́Й, ВЕРТКИ́Й, В'ЮНКИ́Й, ВЕРТЛЯ́ВИЙ, ВЕРТЛИ́ВИЙ, ЛЕГКИ́Й, СПРИ́ТНИЙ, ПОВОРОТКИ́Й, КРУТЛИ́ВИЙ, ШУ́СТРИЙ розм. Словник синонімів української мови
  6. вертлявий — ВЕРТЛЯ́ВИЙ, а, е. Дуже, занадто рухливий. Колісник ішов.. за швидким і вертлявим своїм земляком. (Мирний, III, 1954, 271); Вона й раніше була аж надто тендітною, слабенькою, але завжди — вертлявою, як дзига, непосидючою (Ткач, Плем’я.. Словник української мови в 11 томах