вертушка

ВЕРТУ́ШКА, и, ж., розм.

1. Загальна назва різних предметів, приладів та інструментів, що обертаються навколо своєї осі.

Михайло ремонтував скриньку для вертушки, що нею міряють силу течії на різних глибинах (М. Трублаїні);

Хто ривсь у викладених на прилавку книжках, хто біля вертушки проглядав листівки – літографії (А. Головко);

Він підходить до вертушки, йде просто на жінку в уніформі й дістає з кишені ветеранське посвідчення (С. Жадан);

* У порівн. А світ кругом мене так вертушкою й ходить (Панас Мирний).

2. Внутрішній телефон прямого зв'язку.

Староста покрутив вертушку, назвав у трубку ім'я й по батькові людини, з якою він розмовляв (І. Микитенко);

Почув Аркаша різкий дзвінок. Це – вертушка. Обіцяли зі столиці конфіденційну інформацію (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертушка — верту́шка 1 іменник жіночого роду прилад, предмет розм. верту́шка 2 іменник жіночого роду, істота про людину розм. Орфографічний словник української мови
  2. вертушка — -и, ж., розм. 1》 Загальна назва різних предметів, приладів та інструментів, що обертаються навколо своєї осі. 2》 розм. Вертоліт. 3》 розм. Прямий урядовий телефон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вертушка — Дзиґа, крутка, крутячка, див. карусель Словник чужослів Павло Штепа
  4. вертушка — И, ж. 1. муз. Програвач для вінілових платівок. Я багато працюю з вертушкою, а діджейство і література — дуже схожі (Єва). 2. комп. CD-ROM — дисковод для лазерних дисків. Словник сучасного українського сленгу
  5. вертушка — (-и) ч. 1. Програвач компакт-дисків або вінілових дисків. БСРЖ, 94; ПСУМС, 12. 2. арм. Вертоліт. <...> тут прилетіли вертушки, роздовбали тих бусурманів... вернулися ми на базу! (Л. Кононович, Феміністка). Балабін; БСРЖ, 94. 3. жрм. Словник жарґонної лексики української мови
  6. вертушка — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  7. вертушка — ВЕРТУ́ШКА, и, ж., розм. Загальна назва різних предметів, приладів та інструментів, що обертаються навколо своєї осі. Староста покрутив вертушку, назвав у трубку ім’я й по батькові людини, з якою він розмовляв (Мик. Словник української мови в 11 томах