верхньокрейдяний

ВЕРХНЬОКРЕЙДЯНИ́Й, а́, е́.

Стос. до пізнішої з двох епох крейдяного періоду мезозойської ери.

У верхньокрейдяні часи відбувалося значне нашарування крейди, піску і мергелю на сушу в результаті впливу океану (з наук.-попул. літ.);

Добувають мінеральну воду “Карпатія” з артезіанської свердловини водоносного горизонту верхньокрейдяних відкладень (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верхньокрейдяний — верхньокрейдяни́й прикметник Орфографічний словник української мови