верховодка

ВЕРХОВО́ДКА¹, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж.

Невелика прісноводна риба родини коропових зі сріблястим тілом, сіро-зеленуватою спинкою і сірими плавниками, малоцінна як промислова; уклейка.

Прекрасні гачки! Ціле багатство для рибалки. І маленькі – на верховодок, пліток та карасів, і більшенькі – на йоршів, окунів та лящів; і великі – на щупаків, линів, коропів (В. Нестайко);

Заграла верховодка, підійшов хижак, кілька дужих сплесків вибухнуло біля самих Марченкових ніг (Ю. Мушкетик);

Верховодка живе в ріках та озерах і служить поживою для судака, щуки, білизни (з наук.-попул. літ.).

ВЕРХОВО́ДКА², и, ж., розм.

Жін. до верхово́д¹.

Не любить вона [Оленка] свого офіцерика Петра, хоча зовні весела, стрімка, можна подумати, щаслива. Хто її добре не знає, скаже – верховодка (М. Циба).

ВЕРХОВО́ДКА³, и, ж.

Найближчий до поверхні шар підземної води.

– Перша вода під нами буде ґрунтова. Ми її звемо верховодкою (О. Гончар);

Більшість джерел водопостачання одержувала воду з верхніх водоносних горизонтів, тобто використовувала верховодку (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верховодка — верхово́дка 1 іменник жіночого роду, істота риба рідко верхово́дка 2 іменник жіночого роду шар води Орфографічний словник української мови
  2. верховодка — Верховодка — leakage water, vadose or temporary water — *oberirdisches Wasser, vadoses Wasser — підземні води, що залягають поблизу поверхні (вище горизонту ґрунтових вод), схильні до різких коливань, легко забруднюються. Гірничий енциклопедичний словник
  3. верховодка — I рідко верховідка, -и, ж. Дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова. II -и, ж. Найближчий до поверхні шар підземної води. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. верховодка — ВЕРХОВО́ДКА (ВЕРХОВІ́ДКА) (дрібна прісноводна риба родини коропових), ВЕРХОВО́Д, СЕ́БЕЛЬ діал., СЕБЕ́ЛИК діал. То зграйкою пропливуть краснопірки, то блисне срібляста верховодка (А. Словник синонімів української мови
  5. верховодка — ВЕРХОВО́ДКА¹, рідко ВЕРХОВІ́ДКА, и, ж. Дрібна прісноводна риба родини коропових, малоцінна як промислова. Гусиний поплавець, диви, затанцював! Дрібнота! Лящика чи верховодки витів! (Рильський, Поеми, 1957, 216); Потім він знову вудив рибу. Словник української мови в 11 томах
  6. верховодка — Верховодка, -ки ж. Рыба: a) Uranus copus. б) Alburnus lucidus. Браун. 27. Словник української мови Грінченка