верхоглядний
ВЕРХОГЛЯ́ДНИЙ, а, е.
Прикм. до верхогля́д¹.
Людям стороннім, найпаче верхоглядним, і тим, що бачили його нашвидку, не помітно було, що діється з поетом (О. Кониський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- верхоглядний — див. пихатий Словник синонімів Вусика