1. Словник української мови у 20 томах

веселитися

ВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, недок.

Проводити час у розвагах, веселощах.

Еней один не веселився, Йому немиле все було (І. Котляревський);

Невтомно грає гармошка, веселиться молодь (О. Гончар);

// Радіти, бути у радісному, веселому настрої.

Згубиш, то не смутись, – знайдеш, то не веселись (Номис);

І чим частіше дідок сипав дотепами і веселився, тим більше супився похмурий член комісії, бо він вважав, що дідок веселиться і радіє через те, що святкує розгром його теорії про походження скіфів (Григорій Тютюнник);

* Образно. Хай небо радіє, і хай веселиться земля, і хай серед народів говорять: Царює Господь! (Біблія. Пер. І. Огієнка);

// ким, чим, заст. Радіти кому-, чому-небудь; тішитися.

– От, якби баба твоя дожила до сього часу!.. От би хто нами всіма веселився! (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веселитися — весели́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. веселитися — [веисеилитиес'а] -л'ус'а, -лис':а, -лиц':а, -лиемос'а, -лиетес'а, -лац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. веселитися — -люся, -лишся, недок. Проводити час у розвагах, веселощах. || Радіти, бути у радісному, веселому настрої. || ким, чим, заст. Радіти кому-, чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. веселитися — див. пиячити Словник синонімів Вусика
  5. веселитися — ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Словник синонімів української мови
  6. веселитися — Весели́тися, -лю́ся, -ли́шся, -ля́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. веселитися — ВЕСЕЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, недок. Проводити час у розвагах, веселощах. Еней один не веселився, Йому немиле все було (Котл., І, 1952, 115); Невтомно грає гармошка, веселиться молодь (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  8. веселитися — Веселитися, -люся, -лишся гл. 1) Веселиться. Загубиш, то не смутись, — знайдеш, то не веселись. Ном. № 5851. Веселіться ж, люде добрі, гуляйте! Шевч. 306. 2) Радоваться. Я тобою, пташко, веселюся. Шевч. 193. Словник української мови Грінченка